Українська література (6 клас)
Світ навколо нас
Чаговець Людмила Борисівна, учитель-методист вищої категорії Коротичанського ліцею Харківської районної ради Харківської області, відмінник освіти України
Тема. Віктор Близнець. «Звук павутинки». Образ допитливого і здібного хлопчика Льоньки.
Мета: узагальнити вивчене за твором «Звук павутинки», розкрити дивовижність і красу світу, у якому знаходиться головний герой твору; показати роль усього живого на землі у формуванні характеру персонажа; розвивати логічне та критичне мислення учнів; формувати вміння висловлювати свої думки і підтвердження їх рядками тексту; виховувати любов до навколишнього середовища та прищеплювати позитивні риси характеру.
Тип уроку: узагальнення і систематизації знань.
Форма уроку: урок-дослідження.
Методи, прийоми і форми роботи: розповідь учителя, перегляд електронних презентацій, літературний диктант, виразне читання, бесіда, робота в групах.
Обладнання: мультимедійна дошка, підручник, міні-підручник із теми: «Розвиток творчих здібностей», електронний проект, завдання для роботи в групах.
ТЛ: літературний персонаж.
Цілі.
Учні знатимуть: зміст твору, сутність порушених проблем, на прикладі літературного героя як треба любити красу рідного краю, пізнавати якомога більше про таємниці довкілля, цікавитися наслідками своєї праці.
Учні вмітимуть: працювати з текстом твору, виразно і вдумливо читати, характеризувати образ головного героя та давати власну оцінку його вчинкам, висловлювати враження від прочитаного.
Перебіг уроку
I. Організаційний момент.
II. Оголошення теми, мети уроку та його завдань.
Учитель називає тему уроку, а діти записують у зошит; указує на завдання, які будуть поставлені перед учнями.
III. Мотивація навчальної діяльності.
Вступне слово вчителя.
Я вітаю усіх присутніх у нашій світлиці. День сонячний, по-весняному справді теплий. Ще один урок проведемо за розкладом сьогодні, отож давайте зробимо цей крок, щоб знову пірнуть у літературну безодню. Цей урок по вивченню творчості Віктора Близнеця останній, ми завершуємо роботу над повістю «Звук павутинки». Ознайомившись із текстом, разом із вами дамо характеристику головному героєві Льонці, розкриємо його дивовижний світ дитинства, побачимо мрії і фантазії, покажемо красу світу, визначимо суть життя людини на землі. Запишіть епіграф. Ці слова Віктора Близнеця розкриватимемо протягом уроку і доведемо, що світ цей прекрасний.
Епіграф: …Який світ! Скільки кругом живого народу!
Віктор Близнець
IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Учительська консультація
Давайте пригадаємо визначення літературний герой або художній образ. Погляньте на дошку, де відтворено «Тлумачник», прочитайте і запишіть у зошит визначення цього поняття.
2. Тлумачник.
Художній образ – особлива форма естетичного освоєння світу, при якій зберігається його предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність, на відміну від наукового пізнання, що подається у формі абстрактних понять.
Учитель. Сьогодні ви будете працювати не в парах, а в групах. Їх три, де є спікер (командир), який керує процесом роботи: зачитує завдання, організовує порядок виконання, підбиває підсумки роботи, визначає доповідача; рахівник (секретар), що записує кількість балів кожного учасника групи; доповідач, який чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи.
1 група – Шукачі (завдання: Неповторний світ дитинства – старт у майбутнє доросле життя. Зібрати епізоди з тексту, які доводять цю думку. Довести, що Льонька бачить світ неповторним, і автор доводить нам те, що як ти його зрозумієш і поставишся до нього, з таким внутрішнім світом ти і виростеш).
2 група – Спостерігачі (завдання: Дивовижність і краса світу. Зібрати епізоди з тексту, у яких наш герой Льонька спостерігав за усім, що його оточувало, що він умів бачити навколишню красу).
3 група – Фантазери (завдання: Мрії й фантазії. Зібрати епізоди з тексту, які показують те, про що мріє Льонька, а що він фантазує).
Кожній групі дається Міні-підручник із теми: «Розвиток творчих здібностей», у якому діти познайомляться із критеріями роботи з творчими завданнями. Подано фрагменти епізодів із твору «Звук павутинки».
2. Робота в групах. Виконання завдання. Пошукова робота (діти виконують завдання під звуки музики: Веселкова пісня).
3. Презентація відповідей, заданих кожній групі.
4. Показ учнівської мультимедійної презентації.
5. Інтерактивне завдання «Займи позицію». Повертаємося до епіграфа нашого уроку і доповнюємо його риторичним запитанням із тексту «Для чого вбивати живе?»
- А як ви думаєте? (відповіді учнів).
Учитель: Ми з вами дійшли висновку, що Льонька завжди жив серед природи і навчився читати «зелену книгу».
- А ви умієте це робити?
- Яку роль у здійсненні мрії має ставлення до природи? (Учнівські відповіді).
Учитель: Наш герой прагнув бути щасливим.
6. Тож давайте з вами створимо «Дерево щастя» за вчинками та уявленням Льоньки (діти на листках пишуть, а на дошці вивішують).
Учитель: Отже, яким героєм був Льонька із твору «Звук павутинки»? (Учнівські відповіді).
7. Завдання «Оціни себе».
Учитель. А чи у вас є такі риси характеру, як у нашого літературного героя?
Командирів груп я прошу здати «Рейтингову картку», щоб оцінити роботу учасників груп.
8. Творча робота.
1 група – написати сенкан «Льонька».
2група – написати твір на тему «Яка краса врятує світ?»
V.Рефлексія. Оцінювання.
А зараз ми проглянемо електронний проект «Захистимо Землю – врятуємо майбутнє людства», створений на основі прочитаного тексту (показ мультимедії). Під час показу презентації говорить учитель такі слова: (звучить пісня «Три поради», сл. Юрія Рибчинського, муз. І. Шамо).
Зупинімось – останній є шанс,
Оглянімось – благаємо вас,
Все задумано мудро в природі:
Жити разом у мирі і згоді.
Полюбімо природу палко,
Не топчімо тендітну фіалку,
Вміймо природу любити,
Кожній стеблинці радіти.
1.Чи досягли ви, узагальнюючи матеріал, поставленої мети?
2. Що вас найбільше зацікавило?
3. Які форми роботи ви хотіли б застосувати на наступних уроках?
VI. Д/З. Читати текст, відповідати на запитання (1 гр.), 2 гр. – написати твір-мініатюру на тему «Моє ставлення до природи».
Додаток 1.
Міні-підручник із теми:
«Розвиток творчих здібностей учнів»
Майстер-клас
Мета. Через зміст твору й форми роботи ознайомитися з:
- поняттям «творче мислення»;
- основними методами й формами технології та методики їх упровадження, використання.
Метод «Загальна угода»
Основні правила:
- дотримуватися регламенту;
- один говорить – усі слухають;
- бути толерантними одне до одного;
- брати активну участь;
- говорити коротко, по черзі;
- не критикувати й не насміхатися над товаришем;
- працювати всім;
- слухати уважно;
- говорити тільки за темою.
Міні-лекція «Розвиток творчих здібностей»
Неодмінним складником формування національно-мовної свідомості є процес становлення й розвитку мовної особистості з урахуванням ставлення до себе, суспільства, природи, мотивів соціальної поведінки, рівня інтелекту. Творчі ресурси кожного величезні. Тому постають такі завдання:
- спонукати себе до самостійного спілкування з книгою та її автором;
- реалізувати свої можливості;
- виробити цілісну систему плекання творчих здібностей;
- формувати творчі здібності.
Інтерактивне завдання «Займи позицію»
Метою завдання є вирішення гострих суперечливих питань та залучення учнів до обговорення поставленого завдання. Технологія застосовується для всіх груп, які відповіді представляють по черзі. Цей метод можна приміняти при індивідуальній роботі. Він є ефективним для вирішення проблемних питань.
Ґронування (створення «Дерева щастя»)
Цей метод сприяє ефективному розвитку творчих здібностей. Його використовують у кінці уроку на закріплення (доведення) певної проблеми. Учні вже знатимуть сутність порушених питань, на прикладі літературного героя зрозуміють як треба любити красу рідного краю, що якомога більше треба пізнавати таємниці довкілля, цікавитися наслідками своєї праці.
«Незакінчене речення»
Такий вид роботи дозволить дитині давати власну оцінку вчинкам героя, висловити свою думку та враження від прочитаного та поставленої проблеми.
До тексту Віктора Близнеця «Звук павутинки»
1. «Він тоненький, як стеблина, той химерний чоловічок. І світиться – синім вогнем. А бистрий, моторний – не вслідкуєш за ним. Шасть, шасть! – так і бігає по домівці, та все скоком-прискоком, так і пурхає по хаті, і здається: блискає світлячок у пітьмі. Крильця у нього легкі і прозорі, як у трав`яного коника, і коли він змахує крильцями, вони тихо шерхотять, майже нечутно потріскують: трісь-трісь-трісь…» (Срібний чоловічок).
2. «Цілими днями вони сидять нишком. Сумують за сонцем, за фіалками, за вишневим цвітом. …Гляньте, які вони чемні й поважні. Гуртом, поволеньки виступають із темряви маленькі живі клубочки» (Вишневі Пушинки).
3. «А срібний чоловічок народився, мабуть, з падучої краплі. Крапелина розбилась – дум! – він тут же вискочив, стряхнувся і шмигнув під лаву. Там підсох, розправив крильця і, як почув, що капає вода зі стелі, знову ожив, та давай стрибать і пурхать між краплями і ловить їх, і дзенькать підківками! Такий дрібненький, а нічого не боїться – ні темряви, ні павуків, ні Сопухи»,
4. «Напевно, там були свої комашині школи, були палаци, війська і відбувались великі святкові паради з музикою і піснями… Звідти, з того комашиного царства, вилізла на сонце чорнява мурашка, повела довгим вусом, лупнула на мене оком (мовляв, здрастуй, хлопче) і сховалась назад».
5. «На нашому кутку, в Шатрищах, хлопців нема. Вважай, ми з матір`ю тут самі, бо що то за сусіди – під ярком Глипина хата (а Глипа цілими днями спить), далі забута й обшарпана оселя старої Сірихи, в котрої, кажуть, після війни два хлопчики підірвались на міні. Від Шатрищів до села далеко, і мати не пускає мене туди. Я один блукаю в саду, сам купаюсь на річці…»
6. «Черепашки… Присмокталися до гілки й сплять. От якби цю гілку та кинуть туди на глибоке, то всі черепашки відпливуть, бо їм насподі холодно. І виповзуть всі на мілке, на літню воду. Жуки-плавунці…не пливуть, а наче стрибають. Видно, у них моторчики є. То жаб’яча хата. Пригляньтесь: листок не простий, з нього жаби капшу зробили. Ось так удвоє склали і добре склеїли. Зараз там ікра. А як тільки вилупляться пуголовки, кожен прорве собі дірочку і – плюсь у воду. Стрибає!»
7. «Вона шовковиста, густа, як вата. Глянеш – зелений килимок простелено між вербами. На сіно ця трава не годиться: її не вскубеш косою, збивається в клубки. А зате, як випаде роса, наче морозцем прихопить траву – сива-сива шубка. А сонце зійде – горить, іскриться весь луг».
8. «Ось так, під лотком, стоять ноги-опори, дві грубенькі палиці. Вони з ріжками вгорі, і на тих ріжках лежить поперечка. А на поперечці – дерев`яний млинок. У нього лопаті, як долоньки, підставлені до лотка. Падає струмінь води, б`є по крилах, і хурчить, крутиться млинок, розсіває пил водяний, і світиться під греблею маленьке сонечко».
9. «Носить із берега тугі клубочки грязюки, і не простої грязюки, а добре змішаної з трав`яними коріннями, з волокном, принесе в хлівець і спритно клеїть, дзьобом примазує ті віхті до сволока. А й справді, ловко. Спершу наче підкову чи скибку місяця виліплює, потім – гаманець, а далі рядок за рядком вивершує гніздо, схоже на маленьку корзинку. Висохне гніздо, стане аж біле, роками висить під стелею – не розвалюється».
Завдання групам
1 група (Тема: Неповторний світ дитинства – старт у майбутнє доросле життя.)
Завдання: Вибрати епізоди з тексту, які доводять цю думку. Довести, що Льонька бачить світ неповторним, і автор доводить нам те, що як ти його зрозумієш і поставишся до нього, із таким внутрішнім світом ти і виростеш.
2 група (Тема: Дивовижність і краса світу.)
Завдання: Вибрати епізоди з тексту, у яких наш герой Льонька спостерігав за усім, що його оточувало, що він умів бачити навколишню красу.
3 група (Тема: Мрії й фантазії.)
Завдання: Вибрати епізоди з тексту, які показують те, про що мріє Льонька, а що він фантазує.
Рейтингова картка
|
Вимоги до знань і вмінь учнів |
Бали |
Самооцінювання |
Оцінка вчителя |
|
Знати: - зміст твору; - сутність порушених проблем. |
2 3 |
|
|
|
Уміти: - виразно і вдумливо читати; - чітко і повно давати відповіді на поставлені запитання; - активно творити «Дерево щастя»; - зайняти свою позицію. |
2 3
1
1 |
|
|