Структура роботи
1. Актуальність теми.
Проаналізувавши праці вчених із багатоаспектної проблеми наукового тлумачення понять «соціокультурний» (В.Андрущенко, Н.Божок, І.Ґудзик, В.Ларцев, О.Литвиненко, М.Михальченко, В.Паламарчук, О.Семашко), опрацювавши наукову літературу (Г.Ващенко, П.Гнатенко, О.Мураховська, І.Огієнко, С.Павлюк, В.Піддубний, О.Потебня, Л.Скуратівський, В.Сухомлинський та ін.) доведено необхідність уточнення й конкретизації понятійного апарату, зокрема понять «соціокультурний», «соціокультурна змістова лінія». У самій методиці викладання української мови соціокультурна змістова лінія виокремилася лише в Державних стандартах. Одним із пріоритетів змісту освіти, що висувається в Концепціях мовної освіти сучасної школи, є забезпечення соціокультурної компетенції школярів. Це є досить актуальною проблемою у зв’язку з тим, що багато учнів мають поверхові знання про навколишній світ. З’ясовано, що зміст соціокультурної компетентності може бути зреалізованим у системі міжпредметних зв’язків.
Як показує практика, для розвитку комунікативного мовлення учнів допомагатимуть такі зразки текстів, завдань, які мають високий навчально-виховний потенціал. Соціокультурна змістова лінія є засобом опанування культурних і духовних цінностей.
На уроках мови, у позаурочний час повинно відбуватися «соціокультурне зростання» учня. Усвідомлюючи актуальність проблеми, пошукову роботу було спрямовано на з’ясування реального стану реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови. І саме вчителю-словеснику випадає найпочесніша, найвідповідальніша місія допомогти школярам прилучитися до культурної скарбниці нашого народу. Культура українського народу незвичайна та унікальна. До нашого часу збереглося багато свят, звичаїв, обрядів, і майже в кожному почесне місце займають рослини. Пізнання природи рідного краю – ключ до формування національного духу, усвідомлення неповторності й самобутності кожного народу, його індивідуальних рис у загальній структурі людської цивілізації. Тільки цілісна, педагогічно осмислена система розвитку мовлення школярів здатна забезпечити належний рівень їх соціалізації, прищепити любов до природи рідного краю.
2. Мета роботи.
Основна мета даного збірника – допомогти вчителеві-словеснику урізноманітнити діяльність учнів і викликати в них інтерес до уроків навчання грамоти. Під час вивчення правил на уроках української мови можна спостерігати в дітей зниження інтересу до навчального матеріалу, якщо повторюються одні й ті ж способи навчання. Одноманітна робота стомлює дітей. Вони потребують часту зміну навчальної діяльності.
Основна мета навчання рідної мови полягає у формуванні національної свідомості, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами рідної мови.
Відповідно до цієї мети одним із головних завдань навчання української мови в основній і старшій ланках середньої загальноосвітньої школи є формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу і людства в цілому.
Особлива роль у становленні мовної особистості належить соціокультурній змістовій лінії, що органічно поєднує мовний і мовленнєвий дидактичний матеріал шкільного курсу. Це наголошено в Концепції вивчення української мови, розробленій науковцями лабораторії навчання української мови і літератури Інституту педагогіки АПН України й програмі для ЗНЗ у 5–12 класах (автори Г.Шелехова, В.Тихоша, А.Корольчук, В.Новосьолова, Я.Остаф за ред. Л.Скуратівського). У програмі виділено ідейну основу пізнання світу й тотожності особистого «Я».
Мета дослідження полягає у створенні теоретично й методологічно обґрунтованої та експериментально перевіреної методики реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови.
3. Завдання роботи.
Огляд наукової літератури дає підстави констатувати, що проблема реалізації соціокультурної змістової лінії не привертає достатньої уваги дослідників, а її характеристики залишаються не зовсім з’ясованими (І.Ґудзик). Це стосується, насамперед, методики реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови. Серед пріоритетних завдань у вихованні духовно багатої мовної особистості вагоме місце належить формуванню мовленнєвої культури, яке не може відбуватися поза становленням націокультурного світогляду. Не можна не погодитись із думкою Л.Скуратівського про загрозу нігілістичного ставлення до української мови й культури як до вторинних, другорядних і про потребу в галузі методики «розробити ефективну методичну систему мотивації вивчення предметів українознавчого циклу, передусім української мови». Актуальність проблеми, необхідність розробки методичної системи глибшого засвоєння соціокультурного матеріалу зумовили вибір теми для створення збірника.
Відповідно до мети
визначено такі завдання дослідження:
- дослідити лінгвістичні, психологічні, педагогічні, методичні джерела з наукової проблеми;
- з’ясувати теоретичні засади реалізації соціокультурної змістової лінії в шкільній практиці;
- проаналізувати чинні програми й підручники щодо реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови;
- дібрати цікаві тексти та ілюстративний матеріал, розробити завдання, які б ураховували особливості міжпредметних зв’язків із метою посилення ролі соціокультурного аспекту в освітньому процесі;
- визначити рівні сформованості соціокультурної і комунікативної компетентностей учнів загальноосвітніх шкіл;
- розробити й апробувати методику реалізації соціокультурної змістової лінії.
Основними завданнями, які необхідно реалізувати для досягнення соціокультурної мети, є:
- залучення школярів ефективно застосовувати набуті знання й уміння на практиці;
- формування духовного світу учнів, ціннісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів;
- виховання для життя в цивілізованому громадянському суспільстві.
Реалізується ця змістова лінія на основі дібраних текстів відповідної тематики, що використовуються як дидактичний матеріал, а також за допомогою системи спеціальних та інтелектуально й емоційно орієнтованих завдань, передбачають опрацювання цих текстів.
Матеріали електронного збірника допоможуть учителю:
- поглибити знання учнів про рослини;
- навчити учнів самостійно працювати з додатковою літературою;
- виховувати почуття відповідальності за природу, доброту, працьовитість, патріотизм;
- виховувати любов до природи, бережне ставлення до рідкісних та лікарських рослин;
- сприяти екологічному, естетичному, народознавчому вихованню;
- формувати компетенції учнів.
4. Історіографічний аспект.
Аналіз наукових праць (Л.Варзацька, Т.Донченко, С.Караман, Г.Лещенко, В.Максимова, М.Пентилюк, О.Савченко, З.Філіпчук, М.Шанський, Л.Шевцова, Г.Шелехова) довів, що використання міжпредметних зв’язків сприяє формуванню в учнів узагальненої форми мислення, а умовою успішної інтеграції знань є спорідненість тем, понять і явищ та їхній взаємозв’язок.
Розглянувши та проаналізувавши праці лінгводидактів, присвячені питанням міжпредметних зв’язків у шкільній практиці (Л.Варзацька, Н.Голуб, Н.Дика, Т.Донченко, Б.Житник, С.Караман, Г.Лещенко, Т.Мельник, Г.Михайловська,, М.Пентилюк, З.Філіпчук, Л.Фурсова), погоджуючись з основними ідеями науковців, було запропоновано шляхи реалізації соціокультурної змістової лінії на текстовій основі, упровадження міжпредметних зв’язків із дисциплінами гуманітарного, природничого циклів як вагомого чинника формування мовної особистості учня.
5. Новизна роботи.
У дослідженні розглянуто особливості й визначено оптимальні шляхи реалізації соціокультурної змістової лінії в контексті міжпредметних зв’язків, кінцевою метою якої є повноцінне оволодіння учнями мовними скарбами.
Оскільки соціокультурна змістова лінія є складником не лише програми з української мови, а й інших навчальних програм (зокрема з української літератури, іноземних мов, російської мови, біології, географії та ін.), то виникає можливість використовувати тексти близької тематики з інформацєю, що учні отримали під час вивчення інших предметів. Українознавчі компоненти в програмах і підручниках навчальних предметів синхронізують соціокультурне спрямування шкільних дисциплін і можуть бути використані як дидактичний матеріал на уроках української мови, зокрема на уроках розвитку мовлення (аудіювання, читання, письмо, говоріння) із застосуванням різних засобів навчання (вербальних, візуальних). У цьому зв’язку виникла потреба створити для вчителя-словесника комплекс навчальних матеріалів, що враховували б використання міжпредметних зв’язків із метою ефективної реалізації соціокультурної змістової лінії.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розроблено та експериментально перевірено методику реалізації соціокультурної змістової лінії в процесі формування мовної особистості; уточнено поняття «соціокультурна змістова лінія» з урахуванням лінгводидактичного й психологічного аспектів та підкреслено значущість у ній українознавчого чинника; запропоновано критерії добору дидактичних матеріалів соціокультурної тематики на текстовій основі та завдання до них; здійснено блокове структурування текстів для увиразнення соціокультурного компонента, закладеного чинною програмою; з’ясовано шляхи втілення міжпредметних зв’язків із метою поглиблення знань учнів із різних освітніх галузей.
6. Методи.
Виконання визначених завдань здійснювалися за допомогою таких методів дослідження:
- теоретичні – вивчення наукової літератури з лінгвістики, лінгводидактики; наукове обґрунтування, уточнення поняття «соціокультурна змістова лінія»; методичний аналіз програм, підручників для з’ясування стану реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови в контексті міжпредметних зв’язків;
- педагогічний експеримент – констатувальний, формувальний для з’ясування рівня сформованості соціокультурної компетентності школярів, здійснення дослідного навчання;
- статистичні – кількісний і
якісний аналіз результатів педагогічного експерименту.
7. Практичне значення.
Подані тексти мають велике значення для розвитку мовлення, допитливості, спостережливості, спрямовані на збагачення та поглиблення знань школярів з української мови, літератури, біології, географії, народознавства та інших предметів шкільного курсу.
Практичне значення отриманих результатів дослідження зумовлено тим, що запропонована методика, зроблені висновки можуть бути використані в
навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл, зокрема для вдосконалення змісту програм і підручників з української мови, створення методичних посібників. Результати дослідження сприятимуть
поглибленню теорії й методики навчання української мови в основній школі, а пропоновані дидактичні матеріали – реалізації соціокультурної змістової лінії та забезпеченню міжпредметних зв’язків на
уроках української мови.
Призначення електронного посібника – системою текстів (ілюстративного матеріалу) і завдань доповнити стабільний підручник, урізноманітнити тематику текстів із виразним виховним спрямуванням,
дати вчителеві можливість вибору оптимальних для конкретних умов засобів навчання.
Запропоновані вправи сприятимуть набуттю учнями відповідних граматичних навичок письма, оволодінню орфоепією сучасної української літературної мови, розвиватимуть зв’язне усне й писемне мовлення.
8. Особистий внесок автора.
Чаговець Людмила Борисівна є автором проекту (збірники «Дивовижний світ природи»), який виконували вчителі творчої групи Харківської районної ради Харківської області. Це і лікарські рослини (трави), лікарські кущі та дерева, рослини-барометри, видатні дерева. Електронний збірник складено з урахуванням особистісно зорієнтованого підходу до навчання. Дібраний матеріал вдало розподілено за рубриками: «Розповідь про рослину», «Легенди», «Хвилинка поезії», «Вікторина», «Із народної мудрості». Саме такий підхід полегшує сприйняття інформації, підвищує зацікавленість, є надійною мотивацією осягнення світогляду українського народу, його звичаїв, традицій.
Збірник містить тексти та завдання соціокультурної змістової лінії для використання вчителем та учнями на різних етапах уроку. Пропонуються види завдань, спрямовані на розвиток пізнавальної та творчої активності.
Засобом активізації пізнавальної діяльності учнів, засобом формування їх мовленнєвої культури виступає текст. У ньому закладена інформація, що відображає соціокультурну специфіку мовної спільноти, тому є основною одиницею культурологічної освіти. Я підібрала тексти, які розширюють кругозір дитини.
9. Апробація.
Матеріали збірника «Дивовижний світ природи» обговорювалися на засіданнях творчої групи вчителів української мови та літератури Харківського району, на районних та обласних семінарах.
У базових освітніх закладах здійснено апробацію авторських навчальних збірників соціокультурної проблематики. Так «Дивовижний світ природи» (автор проекту Чаговець Л.Б.) пройшли апробацію в школах Харківського району: Коротичанський ліцей (Чаговець Людмила Борисівна), Мереф`янська ЗОШ №3 (Обозна Надія Євгеніївна), Пісочинський колегіум (Сидоренко Лідія Олександрівна, Демченко Наталія Іванівна, Карась Галина Іванівна), Жовтнева ЗОШ (Шевченко Тетяна Миколаївна), Хорошівська ЗОШ (Земляна Лариса Степанівна), Манченківська ЗОШ (Вінник Валентина Леонідівна), Яковлівська ЗОШ (Перепелиця Жанна Олександрівна).
У 2015 році збірники було подано на районну та обласну виставку-ярмарок педідей, отримали дипломи I ступеня, готуються документи для подачі в ХАНО на затвердження методичною радою.
У процесі апробації дослідження було доведено його гіпотезу, яка полягала в тому, що ефективність реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови підвищиться:
- у випадках взаємозв’язку з іншими змістовими лініями чинної програми (мовною, мовленнєвою, діяльнісною) за напрямками вдосконалення аудіювання й читання, розвитку текстотворчих умінь під час говоріння й письма, формування правописних умінь і навичок учнів;
- якщо вивчення української мови буде проводитись переважно на текстовому, соціокультурно зорієнтованому дидактичному матеріалі, який охоплює всі різновиди мовленнєвої діяльності учнів;
- коли навчання відбуватиметься в системі міжпредметних зв’язків з метою набуття учнями знань із різних освітніх галузей, необхідних для їхнього мовного, мовленнєвого, світоглядного розвитку;
- за умови посилення ролі українознавчого аспекту в освітньому процесі.
10. План роботи.
Збірник складається з окремих рубрик:
1. «Розповідь про рослину» (наукові тексти про лікарську рослину).
2. «Легенди» (художні тексти про рослину).
3. «Хвилинка поезії» (поетичні тексти – вірші чи пісні про рослину).
4. «Вікторина» (ряд запитань до наукового та художнього текстів).
5. «Із народної мудрості» (загадки).
11. Висновок.
Таким чином, використання елементів народознавства в окремих видах роботи дуже важливе на сучасному етапі життя. Учнів треба навчити не просто спостерігати, а й бачити, чути цей бентежний світ, щоб вони відчули потребу пильно придивлятися до навколишнього середовища, помічати поруч дивне й загадкове, приховане від лінивого ока, використовуючи при цьому народний календар. І всього цього можна досягти, використовуючи на уроках української мови елементи народознавства.
Поданий матеріал допоможе розширити знання дітей про рідний край, дасть загальні уявлення про взаємодію живої природи з людиною, ознайомить із народними традиціями лікування травами, поглибить знання про рослини (квіти лугові, польові, лісові), виховуватиме шанобливе ставлення до всього живого, любов до рідної землі.
Дослідження дозволяє зробити такі висновки:
- Аналіз наукової літератури дав змогу уточнити поняття «соціокультурна змістова лінія», що концентрує в собі спрямування на вияв і формування культурного рівня учня, майбутнього члена суспільства, у межах певного національно окресленого соціуму і спирається на україноцентричну ідею в процесі утвердження національної свідомості, соціокультурної самоідентифікації особистості.
- Визначення критеріїв перевірки навчальних досягнень учнів у соціокультурній сфері з основних видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо) потребувало особистісно орієнтованого підходу до вивчення української мови і врахування психологічної налаштованості учнів на розуміння мети уроку, побудованого за соціокультурними тематичними блоками.
- Змістове наповнення дидактичного чинника було вмотивовано методичним забезпеченням уточненої та розширеної соціокультурної тематики в контексті міжпредметних зв’язків, що сприяло соціалізації школярів, розвитку їхніх вербально-когнітивних умінь, заклало основи формування національного світогляду.
- Роботу над формуванням соціокультурної компетентності учнів варто проводити переважно на текстовій основі. Експериментально підтверджено, що учень краще розуміє текст, коли його зміст пов’язує зі своїми потребами, мотивами, тобто використовує отриману інформацію у власній мовленнєвій діяльності.
- Практична цінність роботи зумовлена тим, що її матеріали, результати й висновки можуть бути використані для укладання навчально-методичної літератури та в діяльності педагога.
12. Список літератури та Інтернет-ресурси.
1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова. 5-12 класи (Автори – Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова, В.І.Тихоша, А.М.Корольчук, В.І.Новосьолова, Я.І.Остаф). - К.: Перун, 2005.
2. Шевчук В. Мислене дерево. - К., 1989.
3. Волкова С.В. Український фольклор у контексті формування морально-ціннісних орієнтацій особистості // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. - Вип.34. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. - С.132-136.
4. Вострікова Л.Д. Роль фольклору в процесі національного виховання особистості // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. - Вип.34. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. - С.136-141.
5. 15. Горленко В.Ф., Раулко В.І. Народні знання і світоглядні уявлення українців // Радянська школа. - 1991. - № 1. - С.29-38.
6. З перлин народної мудрості / Упоряд. В.А. Юрович, М.Ф. Бриняк, З.М. Кочмар. - Жидачів, 1997. - С.5-52.
7. Бондаренко Н. Проблеми словникової роботи на уроках української мови та шляхи їх розв’язання // Українська мова і література в школі. - 2005. - № 8. - С. 10.
- Uk.wiripedia.orq
- Podskazok.het
- Superova.com
- Rosluna.ucoz.ua
- Qvizdivtsi.orq.ua
- Maystemi.com
- Rampod.at.na
- Probapera.orq
- Lessons.com.ua
- Vk.com.
- Irinakvitneva.beoqspot.com
- Ditky.in.ua
- Doshkolenok.kiev.ua
- Herbaloqya.ru
- Stihi.pro
- Krasotkina.com
- Knowledqe.alldest.ru
- Klasnaocinka.cjm.ua
- Rosluna.ucoz.ua
13. Анотація.
Пропонований електронний збірник «Дивовижний світ природи» складено відповідно до чинних програм (Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова: 5-11 класи). Подані тексти вчитель може використовувати як на всіх етапах уроку, так і в гуртковій та позакласній роботі. Цікаві розповіді про лікарську рослину, легенди про них, поезії, загадки допоможуть учителю викликати в учнів інтерес до рослин рідного краю, а вікторини – перевірити засвоєння ними матеріалу. Електронний збірник, тексти якого є засобом опанування національних, загальнолюдських, культурних і духовних цінностей, розрахований на учнів середнього та старшого шкільного віку.